Форми правління в сучасних демократичних державах 8.1. Демократія як ідеал і політична дійсність 8.2. Основні ознаки демократичного політичного режиму 8.3. Типологія демократичних режимів (моделі демократії) 8.4. Форми демократичного правління 8.5. Сучасні концепції демократії. Як раніше підкреслювалося, форма держави, будучи системним явищем, реалізується в формах державно-територіального устрою, державного правління та механізмах політичного режиму. Ми вже з’ясували, що форма державно-територіального устрою визначається територіально-політичною організацією держави, правовим статусом територій та розподілом владних повноважень між центром і регіонами. Чим же визначається форма державного управління? Вона залежить від порядку формування вищих органів державної влади, їх правового статусу та співвідношення між ними. Отже, за своєю сутністю – форма державного правління – це певний спосіб організації державної влади в країні, що визначається її джерелами, порядком формування і правовим статусом вищих органів влади та обумовлює їх структуру, принципи взаємодії і співвідношення сфер компетенції кожного з них. Форми державно-територіального устрою та державного врядування відображають важливі елементи в організації державної влади. Але тільки їх аналіз ще не дає можливості з’ясувати всі суттєві ознаки політичної природи і характеру сучасних держав в усій їхній різноманітності. Оскільки форми правління і державно-територіального устрою дають уявлення переважно про структурно-організаційний аспект здійснення влади, тобто про зовнішній вираз державності. Прийоми ж і методи функціонування влади, її внутрішні механізми та принципи можуть бути розкриті через з’ясування типу пануючого в державі політичного режиму, який можна визначити як спосіб функціонування державної влади, певну систему методів і прийомів її здійснення, що має такі якісні характеристики: ставлення органів державної влади до правових підстав своєї діяльності, принципи її взаємовідносин з громадянським суспільством, можливості для реалізації людських прав і політичних свобод у суспільстві, правовий статус особистості. Історія знає численні різновиди політичних режимів як способів здійснення влади: аристократію, політею, деспотію, олігархію тощо. Сучасна типологія політичних режимів була запропонована в 1982 році відомим англійським політологом П. Уошбурном, який вважав за доцільне поділити їх на дві великі групи: демократичні і недемократичні режими, характеристика яких буде дана у цьому і наступному розділах. 8.1. Демократія як ідеал і політична дійсність Термін „демократія” (грец. - народовладдя) є одним з найбільш розповсюджених і багатозначних понять як політичної теорії так і політичної практики. В самому широкому значенні демократія розглядається як система функціонування і розвитку суспільства в цілому, як спосіб ведення суспільних справ і критерій оцінки процесів, які відбуваються в ньому. Разом з тим демократія розглядається як ідеал суспільного устрою, що базується на певній системі цінностей (свободи, політичної рівності, народного суверенітету, поваги до прав людини тощо). Перетворюючись із світоглядного ідеалу в цілі політичної діяльності демократія набуває ознак громадського руху (національно-демократичного, соціально-демократичного, ліберально-демократичного тощо). Термін „демократія” вживається також для означення типу будь-якого об’єднання, що функціонує на засадах рівності своїх членів, періодичної виборності керівних органів та прийняття рішень більшістю (партійна, профспілкова, виробнича та інша демократія). І нарешті, демократія розглядається як певний спосіб організації і функціонування державно-владної сфери, як форма державного ладу, заснована на участі громадян в процесі прийняття рішень через пряме народовладдя і делегування свого суверенітету представницьким органам, при якій гарантуються права і свободи особистості та меншин забезпечується право громадян на контроль за діяльністю владних структур, реалізуються принципи пр...